Доповідь на засідання кафедри

         вчителів фізичного виховання

                                 Тема:

          «Ефективність впровадження інноваційних

    технологій навчання на уроках фізичної

                культури для збільшення рухової активності

               школярів»

Впровадження інноваційних технологій на заняттях спонукає дітей з більшою цікавістю та ентузіазмом займатися на уроці.

  Сьогодні існує приховане і достатньо жорстке протистояння вчителя і класу. Іноді це пов'язано зі звичайною недосвідченістю, іноді з низьким рівнем професіоналізму. Конфлікт є, і він значно глибший. Тут дві позиції: перша – раціональна (вчителя), друга – емоціональна (Учня). Остання набагато активніша й витонченіша, ніж уявляється дорослим. Сьогодні у школах на уроках фізичної культури ми користуємось різними нормативами і тестами. Щоб хоч якось змінити ставлення учнів до уроку фізичної культури, до свого здоров’я, наблизити їх до розуміння значущості цього предмета, до розуміння себе, ми повинні змінити насамперед умови отримання цих знань.

   Давайте розглянемо особистісно орієнтоване та інтерактивне навчання.

Особистісно  орієнтовний урок:

       • мета – створення умов для поліпшення фізичної підготовленості учнів, їх здоров’я, підвищення зацікавленості до уроків фізичної культури;

       • використання різноманітних форм і методів організації діяльності учнів на уроці, що дають змогу розкрити суб’єктивний досвід учнів;

       • створення атмосфери заінтересованості кожного учня в роботі класу;

       • стимулювання учнів до використання фізичних вправ без страху помилитися виконувати неправильно;

               • оцінка діяльності учня не лише кінцевим результатом (правильно, неправильно), а і за процесом його досягнення;

       • заохочування учнів освоювати всі види діяльності на уроці;

       • створення на уроці атмосфери для природного самовираження учня.

  Для того, щоб зміст знань став цінним для учнів, особистісно орієнтовна освіта передбачає уявити його ж умовні частини, кожна з яких звернута до чогось особистого.

    Ось ці компоненти змісту:

 аксіологічний – уведення учнів до світу цінностей те надання допомоги у виборі особисто значущої системи ціннісних орієнтацій;

 когнітивний – забезпечує науковими знаннями про людину, культуру, історію, природу як основи духовного розвитку;

 діяльнісно – творчий – сприяє формуванню та розвитку в учнів різноманітних засобів діяльності, творчих здібностей, потрібних для самореалізації особистості в пізнанні, праці, спорті та інших видах діяльності;

 особистісний – забезпечує пізнання себе, розвиток рефлексивних здібностей, оволодіння засобами саморегуляції, самовдосконалення, формує особисту позицію.

    Вміння та бажання педагога: заохочувати учнів поринати у різноманітні та цікаві види діяльності і при цьому дбати, щоб кожен міг знайти собі місце та зацікавленість у запропонованій справі. Коли що-небудь не виходить, не висміювати учня, а по-доброму жартувати, не підлещуватися і підстроюватися, а жити інтересами і життям учнів.

   Однією з головних умов успішного навчання є здатність тримати дисципліну на уроці, в іншому разі не спрацьовують ніякі методичні прийоми та хитрощі. Дисципліна більшою мірою залежить від рівня насиченості уроку, від правильного поєднання гумористичного і напружено-серйозного, від уміння вчителя перемикати фази уроку, від його здатності задавати мотивацію і стимулювати учнівські успіхи, від уміння тримати педагогічну дисципліну, від уміння використовувати на практиці активні методи навчання.

    Уболівання за свій авторитет, бажання показувати учням відмінність у громадському становищі (це притаманно багатьом молодим вчителям) приводить часом до появи дистанції в спілкуванні. Якщо вчитель обрав цей стиль взаємостосунків, йому слід дотримуватися міри і намагатися своєчасно помітити ту грань віддаленості, перейшовши яку, люди стають зовсім чужими один одному, коли немає нічого спільного, такого, чим можна було б дорожити.

    Ми розглянули специфіку особистісного орієнтовного уроку. Зараз ознайомимося зі специфікою інтерактивного навчання.

Інтерактивне навчання:  

   Мета його полягає в тому, що початковий процес виходить з постійної та

активної взаємодії всіх учнів. Це співавторство, взаємо навчання, де вчитель і учень є рівноправними суб’єктами навчання, знають, що вони роблять, обмінюються поглядами з приводу того, що вони знають.

   Аналіз структури педагогічних інновацій, які включають:

        • мотиви, що спонукають до діяльності;

        • мету – результати, на досягнення яких спрямована діяльність;

        • засоби, за допомогою яких діяльність здійснюється.

        

   В основі ідеї, народженій учителем, виникає досвід вирішення будь-якого педагогічного завдання. Ідея стає засобом зміни навчального процесу, а методи пошуку ідеї та засоби її втілення з урахуванням специфіки конкретної школи, класу послужать перетворенню навчального процесу.

   Найчастіше дидактичні інновації в загальноосвітньої школі виникають під впливом змін, що відбуваються в змісті, організації та технології навчання. Такі зміни можливі у двох варіантах: традиційному та інноваційному. Перший означає активне нарощування позитивних змін, рівномірне накопичення їх кількості, а другій – інновації, що періодично впроваджуються, якісно змінюючи стан та рівень.

   Інновації (відновлення, новинка, зміна) – система або елемент педагогічної системи, що дає змогу ефективно вирішувати поставлені завдання. які відповідають прогресивним тенденціям розвитку суспільства.

   Інноваційна діяльність учителя спрямована на перетворення існуючих форм і методів виховання, створення нових цілей і засобів її реалізації, тому вона є одним з видів продуктивної, творчої діяльності людей.

   Ми розглянули технологію навчання та виховання в сучасній школі, але не доцільно її розглядати як окремий процес, тому що основною формою організації навчально – виховного процесу є і залишається урок.

   Класифікація уроків раціональна і дає змогу чіткіше визначати цілі та завдання, структуру кожного уроку, мобілізацію учнів для успішного вирішення поставлених завдань.

   Інноваційний педагогічний процес – цілісний навчально – виховний процес, що відображає єдність і взаємозв’язок виховання та навчання, який характеризує спільну діяльність співпрацею та спільною творчістю його суб’єктів, сприяючи найбільш повному розвитку і самореалізації особистості учня.

  Майстерність учителя на уроці проявляється головним чином у вдалому володінні методикою навчання і виховання, творчому застосуванні новітніх досягнень педагогіки та передового педагогічного досвіду, раціональному керівництві пізнавально – практичної діяльності учнів, їхнім інтелектуальним розвитком.